У чому ж різниця між літнім та зимовим дизелем? І чому так важливо не плутати їх?
По-перше, слід зауважити, що народна назва “солярка” не є коректною. Солярка – солярова олія, яка має вищу температуру кипіння і сама по собі більш в'язка, ніж дизельне пальне. Але ця назва прижилася, і сьогодні часто дизельне паливо називають соляркою.
Щодо видів дизельного палива, то їх існує два:
- ДТЛ – дизельне літнє паливо;
- ДТП – дизельне паливо зимове.
Основна різниця між цими видами полягає у температурі замерзання. Літня солярка "кам'яніє" вже при -5°C, а ось її зимова "сестра" здатна витримати морози до -20°C і нижче. Тому якщо ви використовуватимете ЛДТ взимку, то це гарантує вам закупорку фільтрів, втрату потужності, а то й ремонт паливної системи.
Зимове паливо містить спеціальні депресорні присадки. Вони знижують температуру застигання та забезпечують безперебійну роботу двигуна навіть у лютий мороз. Використовувати зимове ДП влітку можна, але не варто. Через нижчу в'язкість воно може призвести до втрати потужності та зростання вихлопної токсичності.
Чому не можна використовувати паливо за сезоном?
Багато хто думає, що “зимове” дизельне паливо стане ідеальним варіантом у літню спеку. Але не все так просто!
"Зимова" солярка містить більше сірки. При високих літніх температурах вона перетворюється на агресивну речовину, яка атакує ваш двигун. Меркаптанова сірка не згоряє повністю, осідаючи в паливній системі та отруюючи її. Форсунки, фільтри засмічуються, а згодом можливий навіть їхній повний вихід з ладу.
Зимова ДП менш в'язка. Це підходить для зими, коли потрібно зберегти плинність при морозі. А влітку така "рідина" не забезпечить належного мастила деталей, що труться, прискорюючи їх знос.
Заливати "зимову" солярку влітку можна лише у крайньому випадку! І чим довше ви їздитимете на ній, тим вищий ризик проблем з двигуном.